ЙОЙКАТИ, КАЮ, ЄШ, [P]ОДН. В.[/P] ЙОЙКНУТИ, НУ, НЕШ,
Йойкати, каю, єш, [p]одн. в.[/p] йойкнути, ну, неш, гл. Плакать, вопить, вскрикнуть. А на зуб собі йойкай! ЕЗ. V. 183. Ні плаче, ні голосить, бо відай не може, лиш часом, часом йойкне: Боже милий. Боже! Федьк. І. 67.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 201.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ЙОЙКОТНЯ, НІ́, →← ЙОЙК, КУ,